+38 (04744) 3-14-03, +380 (97) 460-93-43 (Viber)
Меню
Остання редакція: 29 березня 2018

Традиції пам’ятаємо – націю зберігаємо

Писанка – це неповторне багатство.

Його треба берегти, як безцінний скарб!

Нам слід пишатися ним перед усім світом.

О. Довженко.

Пташине яйце, розписане мініатюрними візерунками, називають писанкою. Назва її походить від слова «писати», тобто прикрашати орнаментом. І саме писанка є однією з найдавніших форм українського народного розпису, в якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру, сподівання та побажання. 

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Під час розкопок з вивчення трипільської культури, вчені помітили орнаментальні малюнки, які були дуже схожі на елементи сучасного розпису. А з приходом християнства саме писанка стала найважливішим елементом свята Воскресіння Христового, яке є надзвичайно важливим для українців.

Тож напередодні Великодня студенти факультету економіки і підприємництва разом із викладачами взяли участь у важливому заході, який дозволив усім поринути у таїнство підготовки до одного з найважливіших релігійних свят – тренінгу «Таїнство писанкарства», який був проведений за підтримки відділу у справах сім’ї та молоді Уманської міської ради.

Відкрила захід та привітала всіх присутніх голова Ради студентського самоврядування факультету Ірина Слободяник, яка згодом передала слово голові циклової комісії образотворчого мистецтва КВНЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім. Т.Г. Шевченка» Наталії Козак. Гостя, майстриня писанкарства, в свою чергу, теж відзначила важливість даного заходу для духовного розвитку української нації і представила студентству факультету своїх помічників – студенток вищезгаданого коледжу: Тетяну Завадецьку, Римму Нагірняк та Олександру Звіряку.

Даний захід надзвичайно об'єднав усіх присутніх. Майстер-клас приніс усім багато позитивних емоцій та вражень. Адже для нації, яка бажає зберегти свою автентичність, надактуальною є підтримка власних традицій, що формувалися та зберігалися протягом віків незліченними поколіннями пращурів.

По закінченню заходу усі присутні мали змогу забрати зроблені власноруч вироби та поділитися враженнями. І лише так, зберігаючи традиції, ми будемо примножувати та збагачувати могутню спадщину нашого народу.

Лілія Стасюк, студентка 21-ма групи