Пам’яті жертв голодоморів

Студенти факультету економіки і підприємництва Уманського національного університету садівництва турбуються про своє майбутнє. Але для того, щоб воно було кращим, потрібно пам'ятати минуле. Саме тому 22 листопада було проведено мітинг до Дня пам'яті жертв Голодомору.

Незважаючи на холодну погоду, студенти відповідально віднеслися до такого дійства: підготували та зачитали інформацію для присутніх про важкі часи 1932–1933 років та несправедливі страждання людей того часу. А ще кожен підніс до пам'ятника, в знак вшанування жертв Голодомору, вінки та свічки.

Саме такі заходи дають зрозуміти, наскільки жахливими були дні Голодомору, адже тоді цінувалася кожна хвилина життя, кожна травинка та кожна крихта хліба. Від голоду за годину помирали сотні людей, за день – тисячі. І лише у ХХІ столітті Голодомор було визнано геноцидом українського народу.

Ті чорні дні голодомору,
Мов рана, що не заживає, 
Вони крізь час тривожать душу, 
І спокою Вона не має.
Тривожать пам’ять ті невинні, 
Яких кати московські вбили…
О, ні! Не вбили, а до смерті
Голодом лютим заморили, 
Забрали все, що було з двору, 
Останнє винесли зерно
До крихти змели хліб зі столу, 
Щоб порятунку не було!
Пішли кати, залишивши по собі
Лиш чорні тіні, привиди людей…
І щедрий урожай зібрали в Україні,
Коли пройшли страшні «жнива смертей».

                                         Галина Нечесна

 Анастасія Якушева, студентка 11 к-ф групи