+38 (04744) 3-14-03, +380 (97) 460-93-43 (Viber)
Меню
Остання редакція: 22 лютого 2019

Мова – духовне багатство народу!

Нації не вмирають від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко

 

21 лютого – Міжнародний день рідної мови. І кому ж, як не нам, носіям однієї із наймилозвучних мов світу, про це пам’ятати? Українській мові присвячують вірші, а україномовні пісні порівнюють зі співом птахів. Щодо неї тривають запеклі суперечки та змагання, але навіть найсильніший ворог не може її знищити.

Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають, починаючи з 2000 року. Про «… підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі.

Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути світову прогресивну спільноту до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову. Проте саме вона є основною ознакою нації, адже формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, визначає життя людини та суспільства.

Зараз у світі люди говорять на 6 000 мов, і приблизно половина з них під загрозою зникнення.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку та використанню російської й інших мов національних меншин України Президент підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

Колектив факультету економіки і підприємництва активно підтримує це свято, адже, як казав В. Сосюра: «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема». Хто, як не молодь, повинні активно підтримувати та поширювати рідну мову у світі. І хоч нашу рідну, українську мову намагалися неодноразово знищити, викоренити, стерти з обличчя землі, – вона дожила до наших днів і процвітає дотепер. Сьогодні, коли Україна бореться за свій привілей бути незалежною державою, відстоює право жити під мирним небом, ми як ніколи повинні цінувати свою рідну, солов’їну, українську мову!

Знати, берегти та примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює її значення та ролі в розвитку особистості, не плекає її, – не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.

 

Ірина Слободяник, голова ради студентського самоврядування
факультету економіки і підприємництва